|
|
Результати моніторингу якості освітиВивчення стану організації життєдіяльності дітей
Методами вивчення стану освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі стали безпосереднє спостереження за діяльністю дітей та вихователя в кожній віковій групі; педагогічна діагностика, бесіди з дітьми, тестування старших дошкільнят, визначення рівня засвоєння програмових знань; аналіз продуктів дитячої творчості; анкетування педагогів та батьків; вивчення документації; аналіз дидактичного обладнання, предметно – ігрового розвивального середовища. Організована навчальна діяльність планується в першу половину дня. Розклад занять складено з урахуванням домінуючого навантаження на дитину (психічного, фізичного, емоційного). Передбачено раціональність чергування видів діяльності:розумової,рухової,практично-прикладної, місце проведення. В ході організації життєдіяльності дітей педагоги використовують такі форми освітнього процесу: спеціально організована навчальна діяльність (заняття), ігри, самостійна діяльність дітей, індивідуальна робота, спостереження, екскурсії, свята та розваги, гуртки. Систематично використовують експериментально-дослідницьку діяльність, проблемно-пошукові ситуації та інші ефективні методи і прийоми. Поєднують вербальні, наочні і практичні методи, відводять належне місце продуктивним видам діяльності, в яких дошкільник здатен до самовираження і самореалізації, а також мовленнєвій, руховій, музичній діяльності. Питання засвоєння кожною дитиною програмових вимог було на постійному контролі. Згідно з планом роботи закладу було проведено комплексне вивчення організації життєдіяльності дітей старшого дошкільного віку за лініями розвитку відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти та програми «Українське дошкілля» в групі «Дзвіночки». Вихователі забезпечують умови для повноцінного розвитку дитини, набуття нею знань, умінь і навичок, формування компетентності у всіх сферах життєдіяльності. З цією метою створені центри : пізнавально–інтелектуальний, фізкультурно–оздоровчий, ігровий, мовленнєвий, художньо–естетичний та центр самоорганізації. Хоча слід відзначити, що наповнення центрів потребує доопрацювання (недостатньо обладнання для експериментування; потрібно поновити матеріал для грамоти, умовні мірки). Діти доволі вільно спілкуються з дорослими і однолітками, уміють правильно та зрозуміло висловлюватись, чітко відповідати на запитання, вести діалог. Аналізуючи умови роботи вихователів щодо розвитку елементарних математичних уявлень, було встановлено достатній рівень обладнання педагогічного процесу: наявність та належний стан наочних посібників, матеріали для самостійної діяльності дітей поза заняттями. Показники логіко–математичної сформованості старших дошкільнят відображаються у здатності застосовувати отримані знання у практичній діяльності. Якість дошкільної освіти визначається за численними параметрами, основними з яких є цілісний гармонійний розвиток дитини дошкільного віку та її готовність до наступної ланки освіти - початкової школи - і життя в сучасному соціумі. Для отримання цілісне уявлення про рівень розвиненості та вихованості дитини використано кваліметричний підхід. Факторами оцінювання є зміст освітніх ліній Базового компоненту дошкільної освіти, що містять сумарний кінцевий результат набутих компетенцій випускником дошкільного закладу перед вступом його до школи. Кожен фактор містив критерії, що відповідають тим видам компетенцій, яких набувають діти у межах зазначеного фактора. Оцінювали кожен критерій у балах (від 0 до 4) залежно від рівня сформованості відповідної компетенції та біологічної зрілості. Аналізуючи оцінки, представлені в моделі, було зроблено висновки, які складові потребують доопрацювання. Для ефективного планування роботи з дітьми в старшій групі перше оцінювання розвитку дітей було проведено на початку навчального року у жовтні, друге у травні. За результатами першого оцінювання були внесені корективи в план роботи, аби приділити належну увагу тим компетенціям, які у дітей недостатньо сформовані. Друге оцінювання розвитку дітей проводилось у травні і за його результатами був визначений сумарний кінцевий показник рівня розвиненості та вихованості дитини старшого дошкільного віку. При цьому діаграма дала змогу з'ясувати невикористані резерви розвитку кожної дитини. Так, високий рівень - 16 % достаній рівень – 83% низький рівень – 1%
З метою визначення рівня мовленннєвої компетентності дітей старшого дошкільного віку та аналізу системи роботи вихователів щодо розвитку мовлення дошкільнят в січні проведено тематичне вивчення. Встановлено, що освтній процес побудований відповідно до вікових можливостей дітей на основі компетентнісного підходу, створено належні умови щодо організації роботи з мовленнєвого розвитку дітей, оформлено дидактичні ігри, обладнано куточки книги та самостійної в монологічній формі, мало уваги надають довільності мовлення (логічності, розгорнутості та творчому характеру розповідей дітей Позитивно, що мовленнєві навички та вміння закріплюються в повсякденній роботі: проводяться індивідуальні бесіди, з підгрупами дітей, ігри-драматизації, показ настільного та лялькового театрів, читання художньої літератури. Так, високий рівень - 13 % достаній рівень – 84% низький рівень – 3%
Серед функцій, які виконує дитячий заклад в системі народної освіти, крім всебічного розвитку дитини, велике місце займає підготовка дітей до школи. Від того, наскільки якісно і навчання.Підготовка дітей до школи в дитячому саду включає в себе два основні завдання: всебічне виховання (фізичне, розумове, моральне, естетичне) і спеціальна підготовка до засвоєння шкільних предметів. вчасно буде підготовлений дошкільник, багато в чому залежить успішність його подальшого Робота вихователя на заняттях з формування готовності до школи включає в себе: 1.Вироблення у дітей уявлення про заняття як важливої діяльності для придбання знань. На основі цього подання у дитини виробляється активна поведінка на заняттях (ретельне виконання завдань, увага до слів вихователя); 2.Розвиток наполегливості, відповідальності, самостійності, старанності. Їх сформованість проявляється у прагненні дитини оволодіти знаннями, вміннями, докладати для цього достатні зусилля; 3.Виховання у дошкільника досвіду діяльності в колективі і позитивного ставлення до однолітків; засвоєння способів активного впливу на однолітків як учасників спільної діяльності (вміння надати допомогу, справедливо оцінювати результати роботи однолітків, тактовно відзначати недоліки); 4.Формування у дітей навичок організованого поведінки, навчальної діяльності в умовах колективу. Наявність цих навичок надає істотний вплив на загальний процес морального становлення особистості дитини, робить дошкільника більш самостійним у виборі занять, ігор, діяльності за інтересами. Виховання і навчання дітей у дитячому саду носить освітній характер і враховує два напрями отримання дітьми знань та умінь: широке спілкування дитини з дорослими й однолітками, і організований навчальний процес. Результатом підготовки дітей дошкільного віку до навчання в школі - є психологічна готовність, яка охоплює компоненти, що забезпечують успішну адаптацію до умов і вимог школи : мотиваційну готовність, фізіологічну,розумову(інтелектуальну), емоційно-вольову готовність, соціальну.
Готовність до школи дітей старших груп (вересень) Низький - 25% Достатній- 50% Високий- 25 % Готовність до школи дітей старших груп (травень) Низький - 5% Достатній- 40% Високий- 55 %
Педагоги усвідомлюють важливість проблеми вдосконалення змісту навчально-виховної роботи в ДНЗ у всіх вікових групах, як початковий етап до подальшого навчання в школі, тому запроваджують комплекс педагогічних заходів, спрямованих на загальний розвиток дитини та її функціональну готовність до навчання у сучасній школі.
Вирішенню проблеми підготовки дитини до школи забезпечує взаємодія педагогічних колективів ЗДО і школи. Спільно з учителями початкових класів, практичними психологами, учителями-логопедами, заступником директора школи проводяться різноманітні методичні заходи, де вирішуються проблеми наступності навчально-виховної роботи, зокрема: - - засідання мікрогруп (творчих груп) на яких розглядались вимоги чинних програм для початкової школи та дошкільного навчального закладу; - взаємоогляди занять і уроків, КВК; - консультації «Розповідання за картиною»; «Формування логіко – математичних уявлень» ; - семінари «Взаємозв’язок ЗДО і школи»; - виставки науково методичної літератури з формування готовності до навчання в школі. Неможливо досягти успіхів у підготовці дитини до школи без співпраці дошкільного закладу з батьками вихованців. У ЗДО практикуються: загальні батьківські збори за участю учителів початкової школи, Дні відкритих дверей, тематичні тижні сім’ї, бесіди, консультації, фоторепортажі.Батьків майбутніх першокласників консультують завідувач, методист, вихователі, учитель-логопед, практичний психолог, лікар-педіатр. Вихователі оформляють портфоліо кожної дитини, знайомлять батьків з її досягненнями у розвитку. Важливими у наданні педагогічної допомоги батькам є анкетування, соціологічні опитування, матеріали інформаційних стендів та батьківських куточків.
Аналіз результатів розумово-психологічної готовності 6-річних дітей до навчання в школі показав, що діти засвоїли високий рівень знань, умінь, володіють розумовими операціями, вміють узагальнювати і диференціювати предмети і явища довкілля, планувати свою діяльність, здійснювати контроль.
Ознайомлення дітей з природою - одно із головних засобів їх розвитку. В процесі його розширюється орієнтація дітей в навколишньому середовищі, формуються пізнавальні здібності, виховується відповідне відношення до природи. Ознайомлення дітей з природою пропонує дати їм відповідний об’єм знань про предмети, явища неживої і живої природи, виховання інтересу і любові до неї. Ознайомлення дітей дошкільного віку зі світом природи є найважливішим засобом формування гармонійної, всебічно розвиненої особистості, що володіє знаннями й навичками екологічно доцільної поведінки в природі. Педагогічний навчально - виховний процес в ЗДО спрямований на формування таких психологічних властивостей особистості, як потреба в спілкуванні з природою, інтерес до пізнання її законів, мотиви поведінки і діяльності по охороні природи, переконання - в соціальній обумовленості відношення людини до природи, в необхідності управління природними явищами. Вихователі проводили заняття з даної теми, бесіди, спостереження, екскурсії, дитячий туризм, працю в природі. В кожній групі є куточок природи в якому розміщені рослини, тварини та предмети догляду за ними Педагоги ЗДО комплексно реалізовували завдання екологічного виховання, а саме: • виховування гуманного ставлення до природи; • формування системи екологічних знань та уявлень про природу; • розвиток уміння бачити і відчувати красу, привабливість кожного елемента довкілля; милуватися і захоплюватися ними; • включення у посильну еколого-зорієнтовану діяльність. В ЗДО діє гурток «Маленькі дослідники» вихователь Лобунь І.М. , було проведено: семінар – практикум для вихователів «Дитина у природному довкіллі» та анкетування педагогів, яке показало, що вихователі мають хороші знання з екологічного виховання. «А» -76% - висока компетентність «Б» - 19% - середня « В» - 5% -достатня
Також було проведено оперативно – оглядове вивчення «Корекційно – відновлювальна робота з дітьми, які мають вади мовлення» (січень) яке показалао що робота ведеться на належному рівні, як в І половину дня так і в ІІ - 83% дітей йде до школи з виправленим мовленням. Результати корекційної роботи вчителя – логопеда Федик М.С
До ефективних методів і форм організації патріотичного виховання, які проводять в ЗДО № 5 належать: екскурсії вулицями рідного міста, до історичних пам'яток, визначних місць; розповіді вихователя; бесіди з цікавими людьми; узагальнюючі бесіди; розгляд ілюстративних матеріалів; читання та інсценування творів художньої літератури; заняття; ігри; розв’язування проблемних ситуацій; запрошення членів родин у дитячий садок; спільні з родинами виховні заходи; зустрічі з батьками за межами дошкільного закладу, за місцем роботи; участь у громадському житті міста та ін. Так вихователі груп виготовили фотоколажі про Соснівку, Червоноград, Львів, Київ. В ЗДО створено музей народознавства, національна кімната. Засобом патріотичного виховання є мистецтво: музика, художні твори, образотворче мистецтво, народне декоративно-прикладне мистецтво. Доброю традицією - стало проведення заходів з участю батьків: розвага «Малі козачята» Моніторинг знань дітей щодо національно – патріотичне виховання в ЗДО.
Високий – 37% Достатній – 63% Низький - 0
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
